- ремствувати
- -ую, -уєш, недок.Виявляти невдоволення ким-, чим-небудь, нарікати на когось, щось.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
ремствувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
поремствувати — ую, уєш, док. 1) Док. до ремствувати. 2) Ремствувати якийсь час … Український тлумачний словник
заремствувати — ую, уєш, док. Почати ремствувати … Український тлумачний словник
нарікати — а/ю, а/єш, недок., наректи/, ечу/, ече/ш, док. 1) тільки недок., неперех., на кого – що, без додатка, із спол. сл. Висловлювати невдоволення ким , чим небудь, прикрість із приводу чогось; ремствувати, скаржитися. 2) тільки недок., неперех., рідко … Український тлумачний словник
пищати — щу/, щи/ш, недок. 1) Видавати писк (про комах, птахів, деяких тварин). || Видавати пронизливі різкі звуки, верещати (про людину). || Плакати тоненьким голосом (про дитину). || розм. Говорити або співати тонким, пискливим голосом. 2) Унаслідок… … Український тлумачний словник
порікувати — ую, уєш, недок., заст., розм. Нарікати, ремствувати … Український тлумачний словник
постогнати — стогну/, сто/гнеш, док. 1) Стогнати якийсь час. || перен., розм. Нарікати на щось, ремствувати якийсь час. 2) Застогнати … Український тлумачний словник
ремствування — я, с. Дія за знач. ремствувати … Український тлумачний словник
ремстити — ре/мщу, ре/мстиш, недок., діал. Ремствувати … Український тлумачний словник
роптати — ропчу/, ро/пчеш, недок., розм., рідко. 1) Те саме, що ремствувати. 2) Те саме, що дзюрчати 1) … Український тлумачний словник